притолочений
[prɪtolot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який був підданий товчінню, подрібненню в ступі або подібним способом; перетворений на дрібні частини ударним впливом.
-
(У переносному значенні) Який зазнав сильного фізичного впливу, пошкодження; зім’ятий, зламаний, розтрощений.
-
(У переносному значенні, про людину) Виснажений, знесилений, пригнічений важкими умовами, стражданнями або постійною працею.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. притолочений, р. притолоченого, д. притолоченому, з. притолоченого, о. притолоченим, м. притолоченім