Значення
-
(у граматиці) Зміна дієслів за особами, числами, часами, способами та іншими граматичними категоріями, що утворює систему його форм.
-
(у лінгвістиці) Клас дієслів, що мають однакові закінчення при зміні в особах і числах (наприклад, перше та друге спряження).
-
(переносно, рідко) Тісне з’єднання, поєднання, взаємозв’язок (наприклад, спряження понять).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спряження, р. спряження, д. спряженню, з. спряження, о. спряженням, м. спряженні, к. спряження