мезинчик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “мезинець” — найменший палець на руці або нозі; зазвичай використовується в розмовній мові під час звертання до дитини або в ніжному контексті.

2. Діалектна або застаріла назва малої дитини, немовляти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |