1. Який стосується спряження дієслів, пов’язаний з ним; властивий спряженню.
2. У граматиці: такий, що утворюється від дієслівної основи за допомогою спряжених суфіксів (наприклад, про дієприкметник).
спряжний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |