притока

[prɪtokɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Річка або струмок, що впадає в іншу, більшу річку, озеро чи водосховище, утворюючи з нею єдину водну систему.

  2. Перен. Те, що припливає, надходить збоку, приєднується до чогось основного (наприклад, про нових переселенців, ідеї, кошти).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. притока, р. притоки, д. притоці, з. притоку, о. притокою, м. притоці, к. притоко

Більше записів