1. Річка або струмок, що впадає в іншу, більшу річку, озеро чи водосховище, утворюючи з нею єдину водну систему.
2. Перен. Те, що припливає, надходить збоку, приєднується до чогось основного (наприклад, про нових переселенців, ідеї, кошти).
притока
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Там, де в Іман впадає широка та буйна притока Араму, нижче річок Улахези та Санчихези, стояв на невеликім джерелі невеликий барак. Це давня Сіркова заїмка.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Приклад 2:
[111] Тясмин — права притока Дніпра. [112] Існувала легенда, зафіксована, зокрема, в романі Чайковського «Вернигора», згідно з якою імператриця Катерина II прислала в дарунок повстанцям ножі й звеліла освятити їх, що й було зроблено на Маковія в Мотронинському монастирі.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: іменник (однина) |