спряжений
[sprjɑʒɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Про дієслово: такий, що утворює форми дійсного способу за допомогою закінчень, які додаються до основи теперішнього часу; що належить до відміни (першої або другої).
-
Про величини, поняття тощо: тісно пов’язаний, взаємозалежний, що знаходиться у співвідношенні.
-
У хімії: про органічні сполуки, молекули яких містять чергуються прості та кратні зв’язки між атомами вуглецю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спряжений, р. спряженого, д. спряженому, з. спряженого, о. спряженим, м. спряженім