спряженість

Значення

1. (у граматиці) Зміна дієслів за особами, числами, часами, способами та іншими граматичними категоріями; система таких змін, що характеризує певний тип дієслів.

2. (у математиці, фізиці) Властивість або стан взаємної пов’язаності, відповідності між двома об’єктами, що є результатом певного перетворення (наприклад, спряжені числа, спряжені діаметри).

3. (у хімії) Взаємний вплив атомів у ненасиченій молекулі, що призводить до вирівнювання довжин хімічних зв’язків та зміни електронної густини; система зв’язаних подвійними зв’язками атомів.

Правопис та відмінювання