Значення
-
(про твердження, думку, теорію) бути визнаним хибним, невірним, несправжнім унаслідок надання доказів, аргументів або фактів, що його підривають; виявляти свою неспроможність.
-
(про факти, докази) виступати як джерело, основа для спростування чогось; підтверджувати неправдивість чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я спростуюся, ти спростуєшся, він спростується, ми спростуємося, ви спростуєтеся, вони спростуються