медуза

1. Безхребетна морська тварина класу сцифоїдних типу кнідарій, що має студенисте, часто парасоплеподібне тіло з щупальцями, здатна жалити.

2. У давньогрецькій міфології — одна з трьох сестер Горгон, істота з жіночим обличчям і зміями замість волосся, погляд якої перетворював все живе на камінь.

3. Переносно — про холодну, байдужу, неемоційну людину (зазвичай жінку).

Приклади вживання

Приклад 1:
Зверни увагу, як липне вона до його плеча, ця медуза… — Наскільки я розумію — кажу це для наших слухачів, — мова про координаторку семінару пані Аду Цитрину… — Так, про цю whore… Він постійно жвиндить про неї. Він думає тільки про неї.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Найгарніша медуза, яку море викидає на берег, обертається в купу огидних драглів. Я поглядаю на мою супутницю.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Приклад 3:
На березi, як хрусталь, медуза. Кажуть; медуза горить, коли йде зграями.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |