1. Бути спростованим, визнаним хибним або недійсним; піддаватися спростуванню.
2. (У логіці) Ставати об’єктом спростування; бути запереченим шляхом наведення доказів або аргументів.
спростовуватися
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |