1. Топчучи, зробити щільним, рівним, прим’яти, придавити (про ґрунт, сніг, траву тощо).
2. Легко, злегка наступити ногою або ногами, зробити топіт, часто з ритмічним або музичним супроводом.
3. Розм. Прийти, навідатися кудись, зайти ненадовго.
Словник Української Мови
Буква
1. Топчучи, зробити щільним, рівним, прим’яти, придавити (про ґрунт, сніг, траву тощо).
2. Легко, злегка наступити ногою або ногами, зробити топіт, часто з ритмічним або музичним супроводом.
3. Розм. Прийти, навідатися кудись, зайти ненадовго.
Приклад 1:
Мисливець стрибав незграбно за ним, намагаючись притоптати, привалити його травою. Звірок добіг і гулькнув у дупло велетенської колоди.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”