спростований
[sprostoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що був спростований, тобто доведений як неправильний, хибний або несправжній; який відкинуто через надання доказів або аргументів, що суперечать йому.
-
(У логіці, філософії) Такий, що був оскаржений або визнаний недійсним внаслідок логічного опонування або емпіричного дослідження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спростований, р. спростованого, д. спростованому, з. спростованого, о. спростованим, м. спростованім