1. Який зазнав спроби, перевірки на практиці; випробуваний.
2. Який було зроблено з метою випробування, перевірки; дослідний, пробний.
3. Який має досвід у чомусь, познайомився з чимось на практиці; обстріляний, бувалий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав спроби, перевірки на практиці; випробуваний.
2. Який було зроблено з метою випробування, перевірки; дослідний, пробний.
3. Який має досвід у чомусь, познайомився з чимось на практиці; обстріляний, бувалий.