прифальцювання

[prɪfɑlʲt͡sjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технологічна операція в металообробці, що полягає в з’єднанні країв металевих деталей (листів, труб тощо) шляхом їхнього підгинання та обтискання для створення герметичного, міцного або декоративного шва.

  2. У певних контекстах — процес кріплення або обробки краю матеріалу (наприклад, покрівельного) за допомогою фальця, тобто загнутого з’єднання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прифальцювання, р. прифальцювання, д. прифальцюванню, з. прифальцювання, о. прифальцюванням, м. прифальцюванні, к. прифальцювання

Більше записів