справдуватися

1. Ставати реальним, здійснюватися, виконуватися (про плани, надії, передбачення тощо).

2. Підтверджуватися фактами, виявлятися правдивим, істинним (про слова, чутки, припущення тощо).

3. (рідковживане) Виправдовувати покладені надії, доводити свою цінність або відповідність призначенню.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |