Значення
-
Дійсна назва від дієслова “сповідувати“; процес або акт визнання своїх вірувань, гріхів або переконань, особливо в релігійному контексті перед священиком або в молитві.
-
(реліг.) Таїнство покаяння, у якому віруючий усно визнає свої гріхи перед Богом у присутності священика, який має владу відпускати гріхи від імені Бога; сповідь.
-
Відкрите проголошення, публічне визнання або свідчення про свої релігійні, ідеологічні чи філософські переконання; визнання своєї віри.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сповідування, р. сповідування, д. сповідуванню, з. сповідування, о. сповідуванням, м. сповідуванні, к. сповідування