Значення
-
Жінка, яка сповідує (визнає) гріхи на сповіді перед священиком у християнській традиції; жінка, що йде на таїнство покаяння.
-
Жінка, яка відкрито проголошує певні ідеї, переконання або віру; проповідниця, прихильниця та активна розповсюджувачка якоїсь доктрини, вчення чи поглядів.
-
(заст.) Жінка, яка зізнається у чомусь, розкриває свої думки, почуття або таємниці; розповідачка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сповідальниця, р. сповідальниці, д. сповідальниці, з. сповідальницю, о. сповідальницею, м. сповідальниці, к. сповідальнице