1. Послідовник філософського вчення — монізму, який визнає єдину основу (першооснову) всього існуючого.
2. Представник напряму в лінгвістиці, що визнає єдиний джерельний початок для групи споріднених мов або мовної сім’ї.
моніст
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |