спотикання

[spotɪkɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “спотикатися“; втрата рівноваги через зачіпання ногою за щось або через несподівану перешкоду.

  2. Переносно: помилка, промах, невдача в діях, поведінці чи міркуваннях; порушення моральних принципів.

  3. У техніці: переривчастий, нерівномірний рух механізму, що працює з перебоями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спотикання, р. спотикання, д. спотиканню, з. спотикання, о. спотиканням, м. спотиканні, к. спотикання

Приклади з художньої літератури

  • I тут маємо перший камінь спотикання. На кожну абстракцію — своя обструкція. Особливо в нашому роздертому агресіями, поспільстві, де кожен виробив собi священне право не любити ближнього.
    — Юрій Андрухович

Більше записів