спотикайло

[spotɪkɑjlo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісне діалектне позначення для рослини з родини бобових — деревію (також відомого як “сон-трава” або “сон-зілля”), яке в народній традиції іноді пов’язували з навіюванням сну або марення.

  2. У переносному значенні — те, що спричиняє заплутування, оману або стає перешкодою, “каменем спотикання” в розмові, думці чи справі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спотикайла, р. спотикайла, д. спотикайлу, з. спотикайло, о. спотикайлом, м. спотикайлі, к. спотикайло

Більше записів