спотикайло

1. Рідкісне діалектне позначення для рослини з родини бобових — деревію (також відомого як “сон-трава” або “сон-зілля”), яке в народній традиції іноді пов’язували з навіюванням сну або марення.

2. У переносному значенні — те, що спричиняє заплутування, оману або стає перешкодою, “каменем спотикання” в розмові, думці чи справі.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |