споряджання

[sporjɑdʒɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “споряджати” — підготовка, обладнання, оснащення чого-небудь для певної мети, поїздки, роботи тощо.

  2. Сукупність речей, приладдя, засобів, якими щось або хтось споряджений; екіпіровка, амуніція.

  3. (у спеціальному контексті) Технологічний процес підготовки та заряджання чого-небудь (наприклад, патрона, виробу) необхідними елементами або матеріалами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. споряджання, р. споряджання, д. споряджанню, з. споряджання, о. споряджанням, м. споряджанні, к. споряджання

Більше записів