споряджати

[sporjɑdʒɑtɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Готувати, приготувати до чого-небудь, забезпечуючи всім необхідним; збирати в дорогу, у похід тощо.

  2. Обладнати, оснастити чим-небудь для певної мети; пристосувати.

  3. (У військовій справі) Заряджати зброю (гармату, рушницю тощо) для стрільби.

  4. (Заст.) Надавати комусь якогось звання, сану; наділяти повноваженнями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я споряджаю, ти споряджаєш, він споряджає, ми споряджаємо, ви споряджаєте, вони споряджають

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів