пристача

1. Те саме, що пристань — спеціально обладнане місце на березі водного об’єкта (річки, озера, моря) для стоянки, обслуговування та ремонту суден, а також для висадки та посадки пасажирів, навантаження та розвантаження вантажів.

2. (у переносному значенні) Місце, де щось знаходить притулок, спокій або де щось скупчується, осідає.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |