пристача

[prɪstɑt͡ʃɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Те саме, що пристань — спеціально обладнане місце на березі водного об’єкта (річки, озера, моря) для стоянки, обслуговування та ремонту суден, а також для висадки та посадки пасажирів, навантаження та розвантаження вантажів.

  2. (у переносному значенні) Місце, де щось знаходить притулок, спокій або де щось скупчується, осідає.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пристача, р. пристачі, д. пристачі, з. пристачу, о. пристачею, м. пристачі, к. пристаче

Більше записів