спонукуваний
[sponukuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який викликаний спонуканням, спонукальними мотивами; мотивований певними причинами або обставинами.
-
(У філософії, психології) Про дію, вчинок або поведінку, що мають свідому мету та викликані внутрішніми або зовнішніми стимулами, на відміну від безпосередньо викликаних чи мимовільних.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спонукуваний, р. спонукуваного, д. спонукуваному, з. спонукуваного, о. спонукуваним, м. спонукуванім