Значення
-
Властивість слів або інших мовних одиниць поєднуватися між собою в мовленні за певними правилами, що обумовлено їхніми граматичними ознаками, лексичним значенням та традиціями вживання.
-
Умовлені, закріплені мовною традицієєю типові зв’язки між словами в реченні, що формують правильні та звичні для мовців словосполучення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сполучуваність, р. сполучуваності, д. сполучуваності, з. сполучуваність, о. сполучуваністю, м. сполучуваності, к. сполучуваносте