спокійність

1. Властивість за значенням прикметника “спокійний“; стан внутрішньої рівноваги, безтурботності, відсутності хвилювання, тривоги або збудження.

2. Поведінка або манера, що виражає такий внутрішній стан; врівноваженість, стриманість.

3. Стан тиші, безшумності, відсутності руху або бурхливих подій (про обстановку, природу тощо).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |