Значення
-
Властивість або стан людини, що полягає в умінні контролювати свої емоції, бажання, висловлювання або вчинки; поміркованість, самовладання.
-
Відсутність надмірності, вишуку або яскравості у чомусь (наприклад, у поведінці, стилі одягу, художніх засобах); скромність, аскетизм.
-
У мистецтві — художній принцип, що виражається у відмові від надмірної емоційності, декоративності або деталізації на користь лаконізму, рівноваги та точності виразу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стриманість, р. стриманості, д. стриманості, з. стриманість, о. стриманістю, м. стриманості, к. стриманосте