сплавник

[splɑʋnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спеціальний засіб для сплаву лісу річкою, що застосовувався в Українських Карпатах; довга жердина з металевим гаком на кінці, за допомогою якої спрямовували рух окремих колод або розпушували затори.

  2. Робітник, який займається сплавом лісу річкою, користується сплавником (у значенні 1).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сплавник, р. сплавника, д. сплавникові, з. сплавника, о. сплавником, м. сплавникові, к. сплавнику

Більше записів