співрядність

[spiʋrjɑdnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Лінгвістичний термін, що означає синтаксичний зв’язок між однорідними членами речення або частинами складного речення, які граматично та смислово рівноправні і не залежать одна від одної, а з’єднуються сполучниковим або безсполучниковим зв’язком.

  2. У логіці та математиці — відношення між елементами, які є рівнозначними, однорідними або мають однаковий статус у певній системі чи структурі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співрядність, р. співрядності, д. співрядності, з. співрядність, о. співрядністю, м. співрядності, к. співрядносте

Більше записів