Значення
-
Лінгвістичний термін, що означає синтаксичний зв’язок між однорідними членами речення або частинами складного речення, які граматично та смислово рівноправні і не залежать одна від одної, а з’єднуються сполучниковим або безсполучниковим зв’язком.
-
У логіці та математиці — відношення між елементами, які є рівнозначними, однорідними або мають однаковий статус у певній системі чи структурі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співрядність, р. співрядності, д. співрядності, з. співрядність, о. співрядністю, м. співрядності, к. співрядносте