співопікун

[spiʋopikun] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка разом з іншою особою (особами) здійснює опіку над неповнолітнім або особою, визнаною судом недієздатною, маючи рівні з іншим опікуном (співопікунами) права та обов’язки щодо виховання, представництва та захисту прав і інтересів підопічного.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співопікун, р. співопікуна, д. співопікунові, з. співопікуна, о. співопікуном, м. співопікуні, к. співопікуне

Більше записів