1. (про вектори, сили, рухи тощо) Такий, що має однаковий напрям із чимось іншим; спрямований у ту саму сторону.
2. (перен., про діяльність, зусилля, прагнення) Такий, що має спільну мету або орієнтацію з кимось, чимось; узгоджений за спрямованістю.
співнапрямлений
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |