співнапрямлений

[spiʋnɑprjɑmlɛnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (про вектори, сили, рухи тощо) Такий, що має однаковий напрям із чимось іншим; спрямований у ту саму сторону.

  2. (перен., про діяльність, зусилля, прагнення) Такий, що має спільну мету або орієнтацію з кимось, чимось; узгоджений за спрямованістю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співнапрямлений, р. співнапрямленого, д. співнапрямленому, з. співнапрямленого, о. співнапрямленим, м. співнапрямленім, к. співнапрямлений

Більше записів