соціатив

[sot͡siɑtɪʋ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Соціатив — у лінгвістиці: граматична категорія, що виражає спільність дії або ознаки з кимось, або форма слова (дієприкметник, дієприслівник), що має відповідний суфікс (наприклад, -учи, -ючи в українській мові).

  2. Соціатив — словоформа (переважно дієприкметник або дієприслівник), утворена за допомогою спеціального суфікса (напр., -учи/-ючи, -вши/-ши) і вжита в конструкції, що означає сумісну дію двох і більше суб’єктів (наприклад, “сидячи розмовляли”, “їдучи співали”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. соціативи, р. соціатив, д. соціативам, з. соціативи, о. соціативами, м. соціативах, к. соціативи

Більше записів