пін

[pin] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (від англ. PIN, Personal Identification Number) Особистий ідентифікаційний номер, цифровий або буквено-цифровий код, що використовується для підтвердження особи та отримання доступу до захищених систем, облікових записів або пристроїв (наприклад, банкомату, мобільного телефону, банківської картки).

  2. (від англ. pin) Розмовна назва штифта, дрібної металевої прикраси (значка), яку прикріпляють до одягу.

  3. (від англ. pin) У техніці та побуті: тонкий металевий стрижень, використовуваний як вісь, елемент кріплення, сполучна деталь або елемент електричного роз’єму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. піни, р. пін, д. пінам, з. піни, о. пінами, м. пінах, к. піни

Більше записів