Значення
-
(від англ. PIN, Personal Identification Number) Особистий ідентифікаційний номер, цифровий або буквено-цифровий код, що використовується для підтвердження особи та отримання доступу до захищених систем, облікових записів або пристроїв (наприклад, банкомату, мобільного телефону, банківської картки).
-
(від англ. pin) Розмовна назва штифта, дрібної металевої прикраси (значка), яку прикріпляють до одягу.
-
(від англ. pin) У техніці та побуті: тонкий металевий стрижень, використовуваний як вісь, елемент кріплення, сполучна деталь або елемент електричного роз’єму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. піни, р. пін, д. пінам, з. піни, о. пінами, м. пінах, к. піни