Конкретна форма слова, що виражає його граматичні ознаки (відмінок, число, рід, особа, час тощо) і утворюється від початкової форми (наприклад, називного відмінка однини для іменників) за допомогою закінчень, наростків або інших засобів.
Окреме слово в його конкретному граматичному оформленні, що виступає в мовленні як єдиний елемент речення (наприклад, “книгою”, “читали”, “найшвидший” — це різні словоформи).