соромітницький
[soromitnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який стосується соромітників (у 1-му значенні), властивий їм; який має на меті соромити когось, викривати чиїсь недоліки, гріхи.
-
Який виражає сором, сором’язливість; пов’язаний із почуттям сорому.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. соромітницький, р. соромітницького, д. соромітницькому, з. соромітницького, о. соромітницьким, м. соромітницькім