соромітник

[soromitnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Той, хто соромить когось, викриває чиїсь недоліки, ганебні вчинки або таємниці; той, хто принижує, ганьбить інших.

  2. (заст.) Той, хто завдає сорому, ганьби; той, хто чинить щось ганебне, сороміцьке.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. соромітник, р. соромітника, д. соромітникові, з. соромітника, о. соромітником, м. соромітникові, к. соромітнику

Більше записів