соратник

[sorɑtnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Той, хто разом з кимось бореться за спільну справу, ідею; однодумець, побратим у боротьбі.

  2. Той, хто працює разом з кимось, спільно з кимось бере участь у якійсь діяльності; співробітник, помічник, колега.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. соратник, р. соратника, д. соратникові, з. соратника, о. соратником, м. соратникові, к. соратнику

Синоніми & Антоніми

Більше записів