1. Музичний інструмент, різновид сопілки, що має кілька (зазвичай шість) ігрових отворів та використовується для виконання народної музики.
2. Музикант, який грає на сопілці або сопільнику.
сопільник
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |