сонцеворот

1. Астрономічне явище, коли Сонце досягає найбільшого схилення на північ або на південь, що відповідає дням найдовшого та найкоротшого світлового дня в році; літній або зимовий сонцестояння.

2. Народна назва двох свят, пов’язаних із цими астрономічними подіями: зимового сонцевороту (біля 22 грудня) та літнього сонцевороту (біля 22 червня), які в традиційній культурі супроводжувалися певними обрядами.

3. Застаріла або поетична назва самого дня такого сонцестояння, особливо зимового, коли після найкоротшого дня світловий день починає зростати.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |