схилення

[sxɪlɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (граматичне) Зміна іменників, прикметників, числівників, займенників за відмінками та числами; відмінювання.

  2. (астрономічне) Одна з екваторіальних координат, що визначає кутове віддалення світила від небесного екватора.

  3. (геомагнітне) Кут між вектором напруженості магнітного поля Землі та горизонтальною площиною в даній точці.

  4. (переносне) Схиляння, нахил до чого-небудь; прагнення, потяг.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. схилення, р. схилення, д. схиленню, з. схилення, о. схиленням, м. схиленні, к. схилення

Більше записів