сонний
[sonnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що перебуває у стані сну; що спить.
-
Такий, що відчуває сонливість, бажання спати; млявий, заціпенілий від сну.
-
Пов’язаний зі сном, характерний для стану сну.
-
Перен. Позбавлений руху, життя, оживлення; спокійний, млявий, одноманітний.
-
У складі ботанічних назв: що має властивість закриватися або згортатися на ніч (напр., сонна трава).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сонний, р. сонного, д. сонному, з. сонного, о. сонним, м. соннім