сонливість

[sonlɪʋistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стан, коли людина відчуває потяг до сну, бажання спати, загальне зниження активності та уваги, що часто супроводжується важкістю у тілі, позіханням та заплющеними очима.

  2. Властивість характеру, схильність до сну, постійна або часта млявість, нетямущість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сонливість, р. сонливості, д. сонливості, з. сонливість, о. сонливістю, м. сонливості, к. сонливосте

Більше записів