Значення
-
Невеликий перелітний співочий птах родини мухоловкових, що має непримітне сіро-буре забарвлення, але славиться надзвичайно багатим, мелодійним і сильним співом, особливо вночі та на світанку; представник виду Luscinia luscinia (соловейко східний) або Luscinia megarhynchos (соловейко західний).
-
Переносно: про людину, яка має мелодійний, приємний голос або вміє красиво співати.
-
У давньому вжитку: співець, поет (часто як епітет).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. соловей, р. соловей, д. соловей, з. соловей, о. соловей, м. соловей, к. соловей
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘соловей’ походить від праслов’янського *solvьjь, що пов’язане з прикметником *solvъ ‘сірувато-жовтий, сірий’. Це ім’я птах отримав за своє забарвлення. Споріднені слова в інших слов’янських мовах: російське ‘соловей’, польське ‘słowik’, чеське ‘slavík’. Це типова слов’янська назва, яка не має прямого зв’язку з латинськими чи французькими словами, що описують діаманти.