співочий
[spiʋot͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Призначений для співу, пов’язаний зі співом (про голос, тембр, діапазон тощо).
-
Який має красивий, мелодійний голос, придатний для співу (про птахів, комах).
-
Який стосується виконання вокальних творів, професійного співу (про мистецтво, колектив, школу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співочий, р. співочого, д. співочому, з. співочого, о. співочим, м. співочім