Значення
-
Солониця — невелика дерев’яна посудина (часто з кришкою) для зберігання кухонної солі, традиційний предмет українського побуту та декоративно-ужиткового мистецтва, часто різьблений або розписуваний.
-
Солониця — застаріла назва для місцевості, де ґрунтові води містять значну кількість солей, або для джерела солоної води (солончак, солонець).
-
Солониця — рідковживана назва для солонки, сучасного столового приладу для подачі солі на стіл.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. солониця, р. солониці, д. солониці, з. солоницю, о. солоницею, м. солониці, к. солонице