солониця

1. Солониця — невелика дерев’яна посудина (часто з кришкою) для зберігання кухонної солі, традиційний предмет українського побуту та декоративно-ужиткового мистецтва, часто різьблений або розписуваний.

2. Солониця — застаріла назва для місцевості, де ґрунтові води містять значну кількість солей, або для джерела солоної води (солончак, солонець).

3. Солониця — рідковживана назва для солонки, сучасного столового приладу для подачі солі на стіл.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |