Значення
-
Солончак — ґрунт або ділянка місцевості з високим вмістом природних солей (переважно хлоридів, сульфатів та карбонатів натрію), що утворюється в умовах сухого клімату при близькому заляганні ґрунтових вод і інтенсивному випаровуванні вологи.
-
Солончак — рослинна формація (тип рослинності), що складається з галофітів (солестійких рослин), які ростуть на засолених ґрунтах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. солончак, р. солончаку, д. солончакові, з. солончак, о. солончаком, м. солончакові, к. солончаку
Походження слова (Етимологія)
Солончак — це тип ґрунту, що містить велику кількість розчинних солей. Назва походить від слова «сіль» і пов’язана з тим, що такі ґрунти часто вкриті соляною кіркою. Рослини, які ростуть на солончаках, називають солелюбними, або галофітами. До них належать, наприклад, солонечник і солянка (курай).