солонець

1. Ґрунт, що містить значну кількість водорозчинних солей (переважно хлоридів, сульфатів та карбонатів натрію), утворюється в умовах сухого клімату при близькому заляганні ґрунтових вод; характеризується лужною реакцією, поганою водо- та повітропроникністю, часто має специфічну рослинність (галофіти).

2. Місцевість, ділянка землі (часто заболочена або з виходами ґрунтових вод), де ґрунт або вода мають високий вміст солей; солончак.

3. (заст., регіон.) Місце, де виварювали сіль із соляних джерел або розсолу; солеварня.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |