сольфеджіо

[solʲfɛdʒio] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Назва дисципліни у музичній освіті, що охоплює розвиток музичного слуху, формування навичок читання нот з листа, музичного диктанту та інтонаційних вправ.

  2. Вправа, зазвичай вокальна, що виконується на певні склади (наприклад, назви нот) без тексту з метою відпрацювання чистоти інтонування та ритмічної точності.

  3. (Іст.) Система сольмізації, тобто позначення нот певними складами (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі), запроваджена Гвідо д’Ареццо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сольфеджіо, р. сольфеджіо, д. сольфеджіо, з. сольфеджіо, о. сольфеджіо, м. сольфеджіо, к. сольфеджіо

Більше записів