1. Назва дисципліни у музичній освіті, що охоплює розвиток музичного слуху, формування навичок читання нот з листа, музичного диктанту та інтонаційних вправ.
2. Вправа, зазвичай вокальна, що виконується на певні склади (наприклад, назви нот) без тексту з метою відпрацювання чистоти інтонування та ритмічної точності.
3. (Іст.) Система сольмізації, тобто позначення нот певними складами (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі), запроваджена Гвідо д’Ареццо.