глухар

[ɦluxɑr] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Великий лісовий птах родини тетерукових (Tetrao urogallus), відомий тим, що під час токовища самець на мить глухне, за що й отримав назву; тетерук.

  2. Переносно: про людину, яка погано чує або не хоче слухати, звертати увагу на щось; глухий, нечуйний чоловік.

  3. Технічний термін: деталь у замку або механізмі, що блокує його, запобігаючи відкриттю; також — пристрій для тимчасового з’єднання деталей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глухар, р. глухаря, д. глухареві, з. глухар, о. глухарем, м. глухареві, к. глухарю

Більше записів