глухар

1. Великий лісовий птах родини тетерукових (Tetrao urogallus), відомий тим, що під час токовища самець на мить глухне, за що й отримав назву; тетерук.

2. Переносно: про людину, яка погано чує або не хоче слухати, звертати увагу на щось; глухий, нечуйний чоловік.

3. Технічний термін: деталь у замку або механізмі, що блокує його, запобігаючи відкриттю; також — пристрій для тимчасового з’єднання деталей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Урвавсь… Гавкнуло десь із другого боку, так само хижо і тужно… Закричав спро­соння глухар… Зрадливі звуки, притаєні шелести… Че­рез самий місяць шугнула нечутно сова. Тайга лише по­чинала жити.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |