Значення
-
Архітектурний елемент: нижня, видима поверхня арки, карниза, виступу даху або іншої виступаючої частини будівлі.
-
Технічне пристосування: світловий пристрій, часто у вигляді короба з розсіювачем, призначений для рівномірного освітлення певної поверхні (наприклад, вітрини, картини, сцени) або для прихованого монтажу освітлювальних приладів на стелі.
-
У театрі та кінематографії: частина освітлювальної апаратури, набір світильників, розміщених на спеціальній рамі для освітлення сцени чи знімального майданчика зверху.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. софіт, р. софіта, д. софітові, з. софіт, о. софітом, м. софіті, к. софіте
Походження слова (Етимологія)
Слово «софіт» походить з італійської мови, де «soffitto» означає «стеля». Воно пов’язане з італійським дієсловом «soffiggere» — «підбивати, підкріплювати», яке, своєю чергою, походить від латинського «sub-» (під) та «figere» (вбивати, зміцнювати, встановлювати). Таким чином, софіт — це конструкція, яка кріпиться знизу, під стелею або іншою архітектурною деталлю. В сучасній українській мові софітом називають частину декорації на сцені, що зображує стелю або небо, освітлювальну арматуру з кількома джерелами світла, а також видиму знизу поверхню архітектурної деталі.